А ще є Польща: цього місяця її новий прем’єр-міністр Єва Копач наказала своєму міністру закордонних справ терміново переглянути політику свого відомства. Як повідомила газета Wall Street Journal, вона, вистуаючи перед парламентом, сказала, що стурбована «ізоляцією Польщі» всередині Євросоюзу, причиною якої може бути формулювання «нереалістичних цілей» на Україні.
Обама вельми задоволений своєю провідною роллю в «єдиній відповіді» Заходу, яка, на його думку, призвела до ізоляції Путіна. Насправді, багато країн НАТО почали тихо схилятися в бік Москви. Вони роблять це частково з економічних причин, оскільки залежать від поставок енергоносіїв з Росії, а також від експортних ринків, і, крім того, побоюються наслідків посилення санкцій.
Тоді як інші країни, судячи з усього, намагаються захистити свої ставки в області безпеки і ідеології. Вони вважають, що не варто з’ясовувати, чи є жартом повідомлення про загрозу Путіна вторгнутися в колишні країни радянського блоку. Не хочуть з’ясовувати вони і питання про те, чи прийде, насправді, керований Обамою Альянс їм на допомогу. Навіщо ще треба було попередньо оголошувати, як це зробив прем’єр-міністр Чехії Богуслав Соботка, що його країна проти вводу військ НАТО до Польщі і в прибалтійські держави для стримування Росії?
Соботку залишив позаду Роберт Фіцо зі Словаччини. Цей колишній комуніст доповнив свого чеського колегу і виступив проти відправки військ НАТО, а також відкинув заклики Обами, спрямовані на збільшення витрат на оборону. Крім цього, він назвав санкції проти Росії «самовбивчими» і «безглуздими». В свою чергу, пособництво Фіцо виглядало досить слабким у порівнянні з промовою, виголошеній в кінці липня цього року прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, який назвав Росію прикладом того, як «нам слід відмовитися від ліберальних методів і принципів організації суспільства … тому що ліберальні цінності (в Сполучених Штатах) сьогодні включають в себе корупцію, секс і насильство ».
Якщо це і є «єдина відповідь», то створюється враження, що нею більшою мірою керує Путін, а не Обама. «Деякі політики в Центральній Європі поводяться так, щоб не потрапити в зону дії радара – відкрито не виступати і не робити вашу націю об’єктом гніву Путіна – або запобігають перед Путіним і тому почувають себе краще за інших союзників, коли на морі починають набігати хвилі, – зазначив Деймон Вілсон (Damon Wilson), виконавчий віце-президент Атлантичної ради. – Питання для багатьох політиків буде полягати в тому, як вижити, коли повернуться росіяни, ще більш злі, ніж раніше … а американці далеко, і доступні вони тільки в разі справжніх дзвінків в службу порятунку».
Слід зазначити, що хитання Східної Європи почалися всього через десять років після великого розширення НАТО і через 12 років після того, як Польща і Чеська Республіка з вдячністю і з ентузіазмом підтримали американське вторгнення в Ірак. Що трапилося? Як вважає оглядач радіостанції «Вільна Європа» Роберт Коулсон (Robert Coalson), одну з відповідей можна знайти в «відкритому листі» політичних лідерів та інтелектуалів з цих країн, направленому Обамі в липні 2009 року, коли під час його першого року перебування в Білому домі він почав своє «перезавантаження» з режимом Путіна.
«Багато американських офіційних осіб тепер вважають, що наш регіон приведений в порядок раз і назавжди, – зазначили його автори. – Подібна точки зору є передчасною ».
Обама, підкреслювалося в цьому листі, робить помилку, ставлячи свої відносини з Центральною та Східною Європою на “задній план”. Еліти, що формуються в пострадянських країнах, «можливо, не володіють тим ідеалізмом і не мають такого ж ставлення до Сполучених Штатів, як те покоління, яке очолювало демократичні зміни». Більш того, Росія, далека від того, щоб бути підходящим партнером, «повернулася як ревізіоністська сила, яка намагається реалізувати повістку 19-го століття з використанням тактики і методів 21-го століття».
Обама і його помічники з обуренням відкинули подібного роду попередження, і, не приховуючи свого роздратування, говорили авторам відкритого листа про те, що вони страждають «русофобією». Через п’ять років, Обама підтвердив їх діагноз щодо Путіна, представивши його як свою власну мудрість. Але, можливо, час вже сплив: «русофоби» розширеного НАТО замінені в чималій кількості столиць, а їх місце зайняли «умиротворителі» Путіна.
Здесь можно оставить свои комментарии. Выпуск подготовленплагином wordpress для subscribe.ru
